 Цей та багато інших цікавих фактів виявило загальнонаціональне дослідження «Стан корупції в Україні. Порівняльний звіт 2007-2009». Найбільше в історії України дослідження стану корупції здійснив проект «Гідна Україна» спільно із Київським міжнародним інститутом соціології, опитавши 10577 українців, старших 18 років(серед яких 412 черкащан). Дослідження мало на меті з’ясувати ставлення українців до корупції та їх особистий досвід, оцінку антикорупційних заходів в Україні та особисту готовність протистояти корупції. Результати дослідження 18 червня презентував у Черкасах директор проекту «Гідна Україна» Юхані Гросман.
За результатами дослідження, за останні два роки рівень корупції в країні зріс, проте воно зафіксувало і зменшення рівня реального досвіду корупції. За даними аналогічного дослідження, проведеного 2 роки тому, 67% опитаних повідомили, що особисто зіткнулися з різними проявами корупції, а цьогоріч - 62,5%. В 2009 році 62,5% респондентів констатували, що ставали учасниками корупційних дій протягом року, порівняно з 67% тих, хто вказав на це в 2007 році.
Реальний досвід вимагання хабара українці отримують під час кожного 5 контакту із чиновниками. За результатами дослідження, рівень вимагання на Черкащині за 2 останні роки виріс, хоча й залишається на 10% меншим за всеукраїнський показник.
Дослідження також показало, що рівень довіри до органів влади всіх рівнів дуже знизився, як і віра населення в бажання влади боротись з корупцією.
Загалом, порівняльний аналіз даних досліджень 2007 та 2009 років показав: громадяни України вважають, що рівень корупції в країні зріс.
Головними проблемами своєї країни українці вважають високу вартість життя (96%), високу вартість та низьку якість охорони здоров’я (94%), корупцію у владі (94%) та злочинність (93%). Порівняно із 2007 роком, спостерігається суттєве загострення проблем безробіття, безконтрольності дій влади та несправедливості в системі правосуддя. Опитані люди переконані, що найбільше корупціонерів – у ДАІ (63%), судовій системі (59%), міліції (58%), медицині (54%). До топ-четвірки найбільш корумпованих сфер Черкащини потрапили ДАІ (44,6%), керівництво вузів (46,8%), охорона здоров’я (58%) та міліція (46,6%).
Дослідження виявило, що вимагають хабарі вдвічі частіше, ніж їх пропонують. Хоча в 2009 році було зафіксовано зменшення здирництва під час контактів з органами призову на військову службу (з 32% до 20%), підключення або ремонту комунальних послуг/зв’язку (з 37% до 26%), оформлення й отримання соціальних виплат (з 7% до 3%) та державними медичними закладами (з 65% до 63%).
Зазвичай, громадяни, які стикаються з корупцією, не намагаються відстоювати власні права, через впевненість, що така спроба все одно буде марною.
Значна частина опитаних (51,1%) розглядає корупцію як ринковий механізм для прискорення вирішення проблем та вважає таку поведінку виправданою. Проте протягом двох минулих років менше добровільних хабарів пропонували державним нотаріусам (з 11% до 5%), представникам судової системи (з 14% до 9%), працівникам ДАІ (з 35% до 31%), комунальних служб (з 15% до 11%), служб соціального захисту (з 7% до 3%) та реєстрації або приватизації об’єктів нерухомості (з 12% до 9%).
В Черкаській області частка тих, хто вважає, що корупція не може бути виправдана ніколи, виросла на 10% (38,1%). Рівень добровільного хабарництва на Черкащині, проте, за останні 2 роки зріс (6,1%). Загалом же, українці ініціюють хабарництво у 10% випадків.
Водночас, громадяни України стали більше використовувати особисті зв’язки. До використання особистих зв’язків українці вдаються частіше, ніж до пропонування хабарів – у 14% випадків, а черкащани – у 7,5%. Випадків кумівства та протекціонізму побільшало у сферах регуляторної політики та перевірок бізнесу (з 23,6% до 25,2%), земельних відносин (з 16,7% до 18,7%), в системі державного нотаріату (з 6% до 11,5%) та у вищих навчальних закладах (з 21,9% до 26,9%).
- Дослідження насамперед доводить, що корупція – це складний, але передбачуваний ринковий механізм, оскільки про корупцію постійно говорять, громадяни вважають, що рівень корупції в Україні зріс. З іншого боку, рівень реального досвіду корупції зменшився. Скоріше за все, це пов’язано з адміністративними заходами та впливом фінансової кризи на розвиток бізнесу в цілому, - констатував директор проекту «Гідна Україна» Юхані Гросман.
За словами начальника відділу нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури області Валерія Барбаша, торік до суду було направлено з обвинувальними вироками 47 кримінальних справ, пов’язаних із корупцією, а за 5 місяців цього року закінчено вже 30 таких справ, до відповідальності притягнуто 31 особу. Щороку органами прокуратури до суду направляється в середньому 44-46 справ з ознаками корупції. Торік до відповідальності за корупційні дії було притягнуто 18 держслужбовців, 2 суддів, 7 працівників ОВС, 21 посадову особу органів місцевого самоврядування. Переважно, за словами Валерія Барабаша, це голови та секретарі сільських рад, і практично всі справи були пов’язані із земельними відносинами (скажімо, один із виконуючих обов’язки сільського голови вимагав (і отримав) хабар у 100000 гривень за земельну ділянку). Цьогоріч до відповідальності притягнуто 6 держслужбовців, 12 посадовців органів місцевого самоврядування, 5 співробітників ОВС, 2 податківців.
Торік органами прокуратури було закінчено розслідування 32 справ, пов’язаних із хабарництвом, притягнуто до відповідальності 35 осіб. 28 справ стосувалось одержання хабара, 4 – спроб його дати. За 5 місяців цього року закінчено розслідування 29 справ, пов’язаних із хабарництвом, до відповідальності притягнуто 20 осіб (18 справ – за фактом саме одержання хабара).
Рекордний для області хабар - у сумі 260 тисяч доларів – торік вимагав і частково (1 млн.грн.) одержав один із голів РДА. Найменша сума хабара поки що складає 100 доларів. Цьогоріч найбільший хабар склав 15 тисяч – за закриття кримінальної справи працівником правоохоронних органів.
Старший помічник прокурора області з питань нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення Віра Халявко констатувала, що за 5 місяців цього року правоохоронними органами було направлено до суду 109 протоколів, пов’язаних із випадками порушення Закону України “Про боротьбу з корупцією”. Найбільше порушень – у земельній сфері, найбільше порушників – серед землевпорядників, працівників райрад, райдержадміністрацій, сільських голів. Голови сільрад, зокрема, видають рішення про преміювання себе або своїх співробітників, хоча прийматись такі рішення повинні сесією сільради. Серед 73 осіб, притягнутих до відповідальності Віра Халявко перерахувала 40 сільських голів, 13 держслужбовців 5-7 категорії, 6 податківців, 6 представників збройних сил, 4 держслужбовців 3-4 категорії, 2 працівників РДА, 1 депутата місцевої ради, 1 правоохоронця.
Віра Халявко констатувала, що наразі законом не передбачено звільняти із посад тих, хто двічі протягом року вчиняє корупційні діяння. Вони «відбуваються» лише штрафами і їх звільнення залишається на розсуд керівника установи. Крім того, Віра Халявко вбачає необхідність у розширенні поняття суб’єктів корупційної діяльності – таких, як лікарі чи вчителі, яких часто звинувачують у спробах вимагань.
* * *
Довідкова інформація:
Проект «Гідна Україна» виконується компанією Менеджмент Сістемс Інтернешнл (MSI) у партнерстві з українськими організаціями за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект розрахований на два з половиною роки і має на меті підтримку незалежного громадського моніторингу й представництво та захист громадських інтересів в пріоритетних сферах боротьби з корупцією, що були визначені Урядом України у програмі співробітництва із Корпорацією \"Виклики тисячоліття» (MCC - Millennium Challenge Corporation). Одним із важливих завдань Проекту «Гідна Україна» є збір та оприлюднення об’єктивних даних про стан корупції в Україні.
Протягом 2007–2009 років проект «Сприяння активній участі громадян у протидії корупції «Гідна Україна» у співпраці з Київським міжнародним інститутом соціології провів три загальнонаціональні опитування громадської думки щодо стану корупції в Україні. Вони мали на меті дослідити зміни в сприйнятті та досвіді корупції за час впровадження в Україні Порогової програми Корпорації «Виклики тисячоліття». Базове дослідження, проведене на початку 2007 року, стало основою для порівняння проміжних результатів дослідження початку 2008 року, та даних, зібраних на початку 2009 року.
|
|
